Декоративно-ужиткове мистецтво[ред. • ред. код]

Медальєр Леоне Леоні (1509-1590) « Адмірал Андреа Доріа», аверс та реверс у рамі з військовою арматурою, 1541 р., Вілла Прінчіпе, Генуя, Італія

Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.

Кераміка[ред. • ред. код]

Докладніше: Чорнодимлена кераміка

Чорнодимлена Кераміка, Гавареччина, Львівська область.

Вазописець Брига. Діоніс і Сатири, тондо кілікса, бл. 480 до нашої ери. Париж, Кабінет медалей .

Глина або суміші глини з додатками — давній матеріал декоративно-ужиткового мистецтва. Після надання потрібної форми і опалювання набуває довготривалості, іменується керамікою. Кераміка та черепки керамічних виробів слугують головним матеріалом вивчення археології поряд з іншими (Трипільська культура в Україні, давньогрецька та ін.)

З'явились свої різновиди кераміки за якістю, довготривалістю та використаними сумішами:

Докладніше: Теракота

Кахлі

Докладніше: Кахлі

Майоліка

Докладніше: Майоліка

Фаянс

Докладніше: Фаянс

Порцеляна

Докладніше: Порцеляна

Металокераміка та ін.

Дешевизна сировини та здатність витримувати агресивне середовище без істотних змін матеріалу зробили кераміку широко вживаним матеріалом для виготовлення як посуду, так і деталей космічних кораблів тощо.

Простонародна кераміка античного Риму з розкопів
Інки. Антропоморфна кераміка.
Чорна кераміка інків.
Кутанійська кераміка, Японія
Бідзенівська кераміка, Японія
Новітня ваза з кераміки, Кальтаджироне, Сицилія, ручний розпис.

Давньогрецькі керамічні вироби[ред. • ред. код]

Стародавня Греція. Аскос, Лувр
Актор і ролі сатира, теракота, Танагра, Ермітаж.
Вазописець Нікосфен. Протокоринфський кілікс , Лувр.

Кахлі[ред. • ред. код]

Великий Новгород. Кашля з левом, з Ніколо-Вяжищського монастиря
Великий Новгород. Кашля з однорогом, з Ніколо-Вяжищського монастиря
Кахля з птахом, Кирило-Белозерськ
Великий Новгород, кахля з Ніколо-Вяжищського монастиря
Зразок кахлі

Фаянс[ред. • ред. код]

Кераміка Кастеллі (Італія). Аптечний посуд, майстерня Ораціо Помпеї, середина 16 ст. Художній музей Волтерс, США.
Фаянс Британії, Стаффордшир, до 1770 р. Музей Вікторії й Альберта
Фаянс Франції, Люневіль і Сен Клемен.
Портрет Якоба Бема (Böhm), розпис Альберта Анкера, 19 ст.
Ваза 1883 р., стиль необароко.
Посуд для їдальні пролетаріата у СРСР, фаянс, Общепит.

Кераміка Дерути[ред. • ред. код]

Дерута. Таріль з жіночим проілем, початок 16 ст., Художній музей Волтерс, США.
Майстерня Джакомо Манчіні. Уламок кахлі з трьома граціями
Джованні Мецці. Кахля з алегорією смерті, датована 1794 р.
Кераміка Дерути. Таріль з зображенням каяття св. Єроніма

Майоліка, керамічний центр Губбіо[ред. • ред. код]

Кераміка Губбіо. Майстерня Джорджо Андреолі. Таріль з Амуром, Художній музей Волтерс, США.
Кераміка Губбіо. Таріль з зображенням сарацина, бл. 1525-1528 рр., Національна галерея мистецтва, Вашингтон
Кераміка Губбіо. Кахля зі сценою Стігматів св. Франциска Ассізького. Художній музей Волтерс, США.
Кераміка Губбіо. Таріль з гербом кардинала Джокко дель Монте Сан Савіно, Художній музей Волтерс, США.
Кераміка Губбіо. Таріль з гербом і зображенням сфінкса, до 1550 року. Художній музей Волтерс, США.

Італійська порцеляна рококо[ред. • ред. код]

Порцеляна, мануфактура в Nove біля Бассано, 1765 р.

Пасторальна сцена, мануфактура в Nove біля Бассано, до 1790 р.
«Юдиф та Олоферн», послідовник Агостіно Корначіні, до 1750 р.
Ваза, мануфактура в Nove біля Бассано, до 1800 року.
«Прометей», 1746 р.

Німецькі глеки з бородачами[ред. • ред. код]

Докладніше: Глеки з бородачами

Кулястий глек із бородачем і рослинним візерунком, до 1550 р. Музей Вікторії й Альберта, Лондон.
Глеки з бородчами, знахідки в Алкмарі.
Сучасний глек із бородачем, 240 см заввишки, місто Фрехен, Німеччина

Вироби з дерева[ред. • ред. код]

Дерево — теж давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо. Використання стовбурів дерев слугує для виготовлення осель і віднесено до архітектури.

Дерев'яна ложка з Гуцульщини,Україна
Кіжи,Росія, церква Покрова Богородиці
Традиційна шафа тансу для кімоно і дрібних речей, Японія

Меблі і різьблене дерево[ред. • ред. код]

Докладніше: Меблі

Дерев'яна лава з високою спинкою і декором в стилі маньєризм, палаццо Анноні, Мілан.

Стіл доби маньєризму. Франція або Бургундія, 1560–1600 рр. Музей Вікторії й Альберта, Лондон.

Сільські меблі
Золочена скриня( кассоне ) з Флоренції і сценою «Баталія при Ангіарі», Іспанія,Мадрид.
Ганс Еворт, «Портрет невідомого», різьблена рама доби маньєризма, 16 ст., Музей Польді-Пеццолі
Стокгольм. Інтер'єр доби рококо
Бюро. Палац Петра ІІІ в передмісті Петербурга Оранієнбаумі.
комод роботи Метью Кріяра, розпис - Мартін Верніс, 1742 р.
Зразки історичних меблів з дерева.
Луї Мажорель. Настінна шафа-кабінет, кінець 19 ст. Художній музей Волтерс, Балтимор, Меріленд, США
Дизайнер Віктор Орта. Віртуозний корпус годинника, кінець 19 ст.

Ліплений декор і декор за шаблонами[ред. • ред. код]

Ян Пфістер. Ліплений декор надгробкової каплиці Адама Єроніма Сенявського, маньєризм, бл. 1640 р. Бережани, Україна. Архівне фото.

Ліплений декор, замковий театр, бароко, Угерчіце, Чехія (Архітектура Чехії)
Поморянський замок. Львівська область, залишки ліпленого декору у інтер'єрі. Маньєризм
Поморянський замок. Львівська область, портал.
Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України. Вінницька область. Ліплений декор бічного павільону з гірляндами
Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України. Вінницька область. Ліплений декор овальної зали, пізній класицизм.

Лозоплетіння[ред. • ред. код]

Докладніше: Лозоплетіння

Кошик звичайний
Кошик для повітряної кулі
Крамничка кошиків, Франкфурт, Німеччина.

Текстиль[ред. • ред. код]

Докладніше: Текстиль

Жіночий одяг селянок Буковини, 19 ст.
Українка-дівчина в вишиванці ,листівка, 1916 р.
Художниця Луїза Голландіна. Софія Пфальцська в маскарадному вбранні американської індиянки бл. 1644
Японія, весільне вбрання.Наречений у парадному вбранні — чорний халат і куртка, а також строкаті хакама

Мереживо[ред. • ред. код]

Худ. Ніколас Гіллард. Волтер Релі
Марчелло Бачареллі. Барбара Санґушкова.Мереживо на голові, шиї, рукавах. 1757 рік
Художник Рубенс з дружиною Ізабелою Брант. Фламанське мереживо 17 століття на обох. 1610 рік
Ван Дейк. Мереживо поверх лицарських обладунків принців, 1637 рік

Килими, арраси, гобелени[ред. • ред. код]

Докладніше: Килим та гобелен

Докладніше: Перські середньовічні килими

Перський килим родини Сангушків, 2-а половина 16 ст., Музей декортивного мистецтва, Париж

Килим з Анатолії, Османська імперія, 16 століття.

Пілюгіна О., килим "Гетьманський", 2013р., 280х185 Створений на Грант Президента України. Найкращий твір року 2014

Килим із Західної Анатолії, 16 ст., Музей мистецтв Сент Луїса, США
Азербайджан. Килим з драконами, не пізніше 18 ст.
Перський килим
Килим з Анатолії, не пізніше початку 16 ст.
Пазирикський килим. Найстаріший з нині існуючих килимів з Пазирикського кургану, Ермітаж, Петербург.
серія «Дама з однорогом», центр аррасу ( Музей Клюні, Париж.)
Килим 18 століття, Конья, Османська імперія.
Середньовічний килим з Швейцарії, Берлін.
Візантійський шовковий килим, 11 ст., Бамберг, Німеччина
Аррас з серії Анжерський апокаліпсис
Старовинний килим курдів, Анатолія.
Картон - худ. Пітер Кук ван Альст. «Історія апостола Павла. Спалення книг в Ефесі» (центр гобелена), Музей витончених мистецтв (Бостон)

Металеві вироби і сплави[ред. • ред. код]

Саксофон
Монета 10 гривень з зображенням гетьмана П.С.Орлика
Ритуальна чаша, Китай

Ювелірні вироби з коштовних матеріалів[ред. • ред. код]

Докладніше: Європейські срібні вироби доби бароко

Крістоф Ямнітцер (1563–1618). Золотий глек з декором про Петрарку і Лауру, Музей історії мистецтв, Відень.

За малюнком Бернардо Строцці. Таріль зі сценами життя Клеопатри, срібло, Музей Гетті, США.
Троянда з золота
Сільничка Франциска І, Відень, Австрія.

Каспар Бетмюллер. Подвійний срібний келих з золоченням, Нюрнберг, 1590 р.

Келих з рогу на картині Габріеля Метсю «Сніданок»
Келих «Купальня Діани», 1705 р. Зелені склепіння, Дрезден.
Подвійний келих. Збройна палата, Москва.
Готландський лев, майстерні Амстердама. 17 ст. Збройна палата, Москва.
Келих з наутілусом, Невідомий з Нідерландів 16 ст., Волтерс арт музей, Балтимор.
Келих з морським конем, майстерні Німеччини. Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Каліфорнія
Ганс Келлнер, Нюрнберг, бл. 1600 р. Келих «Виноградне гроно і Вакх», Волтерс арт музей, Балтимор.

Ювелірні прикраси з простої сировини[ред. • ред. код]

Рами для дзеркал і картин[ред. • ред. код]

Докладніше: Рама (оздоблення)

Різьбяр Томас Джонсон (1714–1782). Дзеркало середини 18 ст. в рамі в стилі шинуазрі.

Рама ікони «Св. Димитрій», 14 ст. Візантія, Лувр, Париж.
Рама з елементами архітектури пізньої готики
Анонім «Благовіщення», 1500 р. рама доби Відродження
Рама для фотокартки в стилі сецесія ( модерн)

Вироби з бронзи[ред. • ред. код]

Докладніше: Бронза

Шолом з Корінфу, бронза
Морська тварина,бронза, Музей Бойманс ван Бенінген
Викрадення Прозерпіни. дрібна пластика
Бронзова люстра

Металеві декоративні грати[ред. • ред. код]

Золочені грати палацу в Нансі, Лотарингія, Франція
Дизайнер Даніель Маро.«Металеві ворота»
Царське Село, Росія. Ворота в дворик.
Дизайнер Гектор Гімар. Декоративні грати

Скляні пляшки[ред. • ред. код]

Пляшка з розписом емалями, скло, 1730 р., Чехія, декоратор Ігнац Прейслер. Музей Вікторії й Альберта, Лондон.

Скляні пляшки Франції
Скляна пляшка
Венеціанська скляна пляшка із золоченим орнаментом, 18 ст.
Фредерік Джад Вог. «Нове використання ромових пляшок», 1922 , прив. збірка.

Скло, кришталь, смальта[ред. • ред. код]

Докладніше: Скло мистецьке

Богоматір Оранта (мозаїчний з використанням смальти образ з собору Київської Софії,Україна.
Кришталева ваза
Кришталь баккара

Зразки флорентійської мозаїки[ред. • ред. код]

Докладніше: Флорентійська мозаїка

Флорентійська мозаїка. Майстерня скульптора, Хофбург, Німеччина.

Вітражі[ред. • ред. код]

Докладніше: Вітраж

Персія, вітраж з каліграфічним арабським написом
Геральдичний вітраж, Баварія
Св. Домінік перед Мадонною

Мозаїки[ред. • ред. код]

Докладніше: Мозаїка

Мозаїка з Уруку, Месопотамія.3 тисячоліття до н.е.
Олінтос, Беллерофонт та химера, антична мозаїка
Маска з шматочків нефриту, Британський музей
Алегорія Поезії, картон Рафаеля Санті

Китайські витвори з виробного каміння[ред. • ред. код]

Докладніше: Камнерізні ремесла Китаю

Прикраса, створена із жадеїту, династія Цинь (1115-1234 н.э.), Шанхайский музей
Ваза, рожевий кварц, 1736 - 1795 рр.
Плакетки з тваринами

Пластмаси. Алюміній. Мідь[ред. • ред. код]

Жалюзі і будівельні матеріали
Радіоприймач зразка 1920 року з пластмаси.
Іллічівський район (Маріуполь), колишня продукція студії звукозапису на гнучких платівках, 1969 рік.
Пеший персональний комп'ютер Macintosh 128K. (1984 р.)
Ноутбуки

Колекції кулькових ручок з пластмас[ред. • ред. код]

Керамічні пляшки давнини і сучасності[ред. • ред. код]

Перська керамічна пляшка з рослинним декором, ( Лувр, Париж)
Керамічна пляшка 19 ст. Зельтерська мінеральна вода.
Фаянсова пляшка паломника святими місцями, 17 ст., виробництво міста Дерута, Італія. Художній музей Сан Пауло, Бразилія.
Перська керамічна пляшка з закоханою парою, 17 ст., Гонолулу
Керамічна пляшка, вино Сапераві, 2005 р., Грузія.

Музеї ужиткового мистецтва[ред. • ред. код]

Декоративно-ужиткове мистецтво — давно предмет колекціонування. Європейський потяг до всього престижного чи виняткового сприяв появі монографічних чи змішаних колекцій меблів, порцеляни, мережива, виробів зі скла, мозаїк, тощо. Виникли й музеї, що спеціалізуються лише на витворах декоративно-ужиткового мистецтва:

Музей декоративного мистецтва, Париж,
Музей Вікторії й Альберта , Лондон
Регіональний музей кераміки (Дерута), Італія
Музей етнографії і художнього промислу АН України, Львів,
Державний музей українського народного декоративного мистецтва, Київ.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва, Відень,
Всеросійський музей декоративно-ужиткового мистецтва, Москва тощо.
Музей тканих виробів, м. Козелець, Чернігівська обл., в приміщенні Воскресенської церкви 1866 р. (Україна).
Музей порцеляни, Флоренція
Музей килимів (Стамбул)
Музей мозаїк Зеугми, Туреччина

Навчальні заклади[ред. • ред. код]

Див. також[ред. • ред. код]

Посилання[ред. • ред. код]

	Портал «Мистецтво»
	Портал «Архітектура»
	Портал «Скульптура»

Джерела[ред. • ред. код]

Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII–XVIII ст.) — К.: Либідь, 1992.

Література[ред. • ред. код]

Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. Є. Станкевич. - Львів : Світ, 1992. - 271с.
Декоративно-ужиткове мистецтво : Слов. Т. 1. А - К / Я. П. Запаско, І. В. Голод, В. І. Білик, Я. О. Кравченко, С. П. Лупій, Ф. П. Любченко, І. А. Мельник, Чарновський , Р. Т. Шмагало; ред.: Я. П. Запаско; Львів. акад. мистец. Наук.-дослід. сектор. Каф. історії і теорії мистец. - Л. : Афіша, 2000. - 366 c.
Декоративно-ужиткове мистецтво : Слов. Т. 2. Л - Я / Я. П. Запаско, І. В. Голод, В. І. Білик, Я. О. Кравченко, С. П. Лупій, В. Ф. Любченко, І. А. Мельник, О. О. Чарновський, Р. Т. Шмагало; ред.: Я. П. Запаско; Львів. акад. мистец. - Л. : Афіша, 2000. - 399 c.
Українське народне декоративне мистецтво : навч. посіб. / Р. В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – К. : Знання, 2012. – 342 с. : іл.

Категорія:

Декоративно-ужиткове мистецтво